Кадровий голод набирає обертів: де в Україні особливо бракує працівників
Китай зіткнувся з безпрецедентним падінням народжуваності: названо несподівану причину
Серед ключових причин називають наслідки багаторічної демографічної політики держави

Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
В Україні з цього року міняється традиція святкування перемоги над нацистською Німеччиною. Відтепер замість Дня пам’яті і примирення 8 травня та Дня перемоги 9 травня відзначається єдине свято.
Згідно з новим законом, відтепер урочиста дата має назву День памʼяті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939−1945 років. Відзначається вона синхронно з усією Європою – 8 травня. OBOZ.UA розповідає, що змінилось і чому було ухвалено саме таке рішення.
Коли змінили дату свята
У 2023 році Верховна Рада України прийняла закон, який скасовував пам’ятний День примиренні і державне свято Дня перемоги, встановивши єдине державне свято. Сталося це наприкінці травня. Підпис президента Володимира Зеленського під документом з’явився уже 12 червня. Тож цьогорічне святкування – перше в історії.
Рішення аргументували тим, що весь світ відзначає день перемоги на Гітлером саме 8 травня – у день капітуляції Німеччини. Дата 9 травня була виключно радянською, зараз зберігається у Росії і стала одним із символів її воєнної агресії.
Після завершення воєнного стану 8 травня буде в Україні вихідним днем, адже свято має статус державного. Але зараз це звичайний робочий день, адже всі вихідні, крім календарних, скасовані.
Історичні передумови
Акт про капітуляцію Німеччини у Другій світовій війні було підписано 7 травня 1945 року о 2:41 ночі за центральноєвропейським часом у французькому місті Реймс. Адольф Гітлер на той час був уже мертвий, тому з німецького боку документ підписав начальник штабу оперативного керівництва Верховного командування вермахту, генерал-полковник Альфред Йодль. Радянську сторону представляв генерал-майор Червоної Армії Іван Суслопаров. Наступного дня 0 23:01 документ вступив у силу – всі воєнні дії з боку Німеччини припинялись повністю і беззастережно. Війна в Європі була закінчена. Власне, у європейських країнах свято саме так і називають День Перемоги в Європі (V Day).
Проте у тій церемонії підписання не брав участь радянський маршал Георгій Жуков. Тому Москва наполягла на тому, щоби документ підписали ще раз. Повторне підписання провели у підконтрольному СРСР берлінському передмісті Карлсхорст пізно ввечері 8 травня. У столиці Країни Рад на той момент уже настало 9 число. Лише після цього Сталін оголосив по радіо про перемогу над Німеччиною. Перебуваючи під радянською окупацією Україна святкувала цей день відповідно до рішення Кремля.
У 2005 році президент Петро Порошенко запровадив на додачу 8 травня День пам’яті та примирення. Свято встановлювалося на знак пошани всіх жертв Другої світової війни та визнання внеску українського народу у перемогу над нацизмом. Цим голова держави виконав рекомендацію Генеральної Асамблеї ООН. Восени 2004 року, напередодні 60-ї річниці перемоги над Німеччиною орган запропонував відзначати 8 та/або 9 травня пам’ятний день, окремий від Дня перемоги.
Чому Україна відмовилась від святкувань 9 травня
За радянських часів святкування Дня перемоги міняло своє значення. Ветерани не надто любили цю дату і сприймали її швидше, як привід зібратись разом і згадати полеглих побратимів.
Паради Перемоги у Москві проводились усього кілька разів – у червні 1945 року, у 1965, 1985 та 1990 роках. А до двадцятої річниці капітуляції Німеччини 9 травня навіть не було вихідним днем.
Щорічною цю традицію росіяни зробили аж у 1995 році. Тоді святкування Дня перемоги відбувалось у 50-й раз і проводилось з особливою пишністю – до Москви завітали гості з усього світу.
Після того, як у 2000 році до влади в Росії прийшов Володимир Путін, свято почало набувати нового сенсу. Із дня вшанування подвигу ветеранів воно набуло агресивних рис, отримало зневажливе прізвисько "побєдобєсіє", а замість європейського "Ніколи знову" здобуло народне гасло "Можемо повторити". Зрештою День перемоги росіяни перетворили на агресивний культ, яким, в тому числі, Кремль виправдовує повномасштабне вторгнення в Україну.
Зміна дати та смислового наповнення святкового дня сталося в Україні, щоб відмежуватися від російського культу агресії. У нашій країні головними принципами свята 8 травня є вшанування пам'яті загиблих та збереження історичної пам'яті про Другу світову війну.
Раніше OBOZ.UA розповідав про ще одне травневе свято – День матері.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.
Підписуйся на наш Telegram. Отримуй тільки найважливіше!
Серед ключових причин називають наслідки багаторічної демографічної політики держави
На цьому тлі Україна прагне посилити тиск на Москву як на полі бою, так і на міжнародній арені
Об’єкт втратив свою функціональність як транспортна артерія для окупаційних сил