"Душу й тіло ми положим": філологи пояснили, чому в гімні України загубилася літера "о"

Слухаючи гімн України, ви напевно звертали увагу, що у приспіві дієслово "положимо" використовується в нетиповому вигляді. У віршованому рядку ми зустрічаємо форму "положим". Але чи можливо таке з точки зору української мови?

Зокрема, деяких турбує, чи не є використана в державному символі словоформа русизмом. Адже, якщо перекласти цей рядок на російську мову, там дійсно органічно буде використати дієслово "положим". Відповідь дали експерти Telegram-каналу "Correctarium — Українська мова".

Так вони наголосили, що прикметною дієслів у першій особі множини теперішнього і майбутнього часу справді є звична для нас кінцівка -мо. Цю форму рекомендується вживати у всіх стилях мовлення. Ось кілька прикладів вживання:

• несемо — принесемо,
• малюємо — намалюємо,
• говоримо — поговоримо,
• стоїмо — постоїмо.

Втім, у розмовній мові допускаються певні відхилення від літературної норми і цілком можливо вживання слів без кінцевого о. Так під час невимушеної бесіди ви можете використати ці ж слова, але у скороченому варіанті, і це не буде помилкою:

• несем — принесем,
• малюєм — намалюєм,
• говорим — поговорим,
• стоїм — постоїм.

Ще один виняток – це поезія. При створенні віршованих рядків допускається авторський відхід від норм літературної мови. Так виникають нетипові наголоси та незвичні словоформи. Зокрема, у поезії цілком прийнятним є використання апокопи – явища відпадання одного або кількох звуків у кінці слова. Саме її ми бачимо і чуємо у рядках "душу й тіло ми положим за нашу свободу // і покажем, що ми браття козацького роду". А отже Павло Чубинський, який написав вірша "Ще не вмерла Україна", не припустився тут жодної помилки.

Раніше OBOZ.UA розповідав, як Злата Огнєвіч та Максим Бородін потрапили під шквал критики за використання неправильної форми дієслова у своїй пісні "Без тебе".     

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.