Розлучали з батьками і везли у табори: як і навіщо у СРСР карали дітей "ворогів народу"

У часи СРСР виник такий термін, як "ворог народу". Ним влада називала людей з тих чи інших причин незручних для сталінського режиму. Їх масово ув’язнювали в таборах та страчували, але покарання поширювалось і на членів їхніх сімей.

OBOZ.UA розповідає, яким був побут дітей "ворогів народу". Збереглось чимало свідчень очевидців, які дозволяють реконструювати їхнє життя у найменших дрібницях.

Безжальні сталінські репресії

Цілеспрямовані репресії не тільки проти "зрадників батьківщини" та "шпигунів", але й проти їхніх близьких в СРСР започаткував наказ наркома внутрішніх справ Миколи Єжова від 15 серпня 1937 року – у самий розпал сталінського червоного терору. Згідно із цим документом, дозволялось арештовувати та обшукувати дружин засуджених за політичними статтями. А ще репресувати усіх, хто жив разом з ними під одним дахом, включно з дітьми. Послаблення давали тільки вагітним жінкам та матерям з немовлятами, заразно хворим і старим людям. 

Ба більше, сини та дочки "ворогів на роду" старші за 15 років оголошувались потенційно небезпечними, адже вони буцімто могли слідувати прикладу своїх батьків. Уже за цим фактом на підлітка автоматично заводили слідчу справу і залежно від рішення Особової наради НКВС СРСР могли відправити у "виправні" заклади. В кращому разі все закінчувалось засланням. Тоді їм обмежували свободу пересування і позбавляли цілого переліку базових прав.

Табори для дітей

Для тих дітей, яких визнавали соціально небезпечними, у СРСР створили цілу мережу закладів. Це були і табори, і виправно-трудові колонії, і дитячі будинки особливого режиму наркоматів освіти союзних республік. Персонал останніх, як пише "Україна модерна", проходив перевірку місцевих УНКВС на предмет політичної благонадійності.

Списки дітей, які підлягали вилученню, формували так, щоби знайомі між собою діти або родичі не потрапляли до одного дитячого закладу. До того ж на "виховання" їх намагались відправити подалі від дому. Хоча би в іншу область, а в ідеалі – в іншу республіку. Селили дітей "ворогів народу" подалі від республіканських столиць та великих міст чи від кордонів СРСР. При цьому документи, наприклад, свідоцтво про народження, вилучалось. Вони зберігались у керівника дитячого закладу.

З матерями залишали лише малюків у віці до 1-1,5 років. Після цього їх передавали до спеціальних ясел, звідки по досягненню 3-річного віку відправляли до спеціальних дитбудинків. Залишатись з рідними їм було не можна.

У таких виховних закладах за дітьми пильно стежили, намагались виявити їхні настрої та політичні погляди. Якщо щось викликало підозри, дитину відправляли на "трійку" УНКВС або через відділ трудових колоній на Особливу нараду НКВД СРСР.

Відомо, що нащадкам "ворогів народу" часто міняли імена та прізвища, видавали нові документи. Це робилось, щоби після досягнення повноліття дитина не могла возз’єднатись із сім’єю.

З липня 1937 року до 10 травня 1938 року таким репресіям було піддано 15 347 дітей репресованих батьків. Гроші на їх утримання виділяли дуже обмежені, тому жили ці люди дуже бідно – часто голодували та хворіли.

Побут дітей "ворогів народу"

Ставлення до вихованців спеціальних закладів з боку суспільства було відповідним. Люди побоювались, що спілкування з ними вони теж отримають тавро "ворога народу", тому такі діти потрапляли під додаткову соціальну ізоляцію навіть після звільнення з таборів та дитбудинків.

Попри відсутність фактичної заборони на освіту, навчатись нормально діти "ворогів народу" не могли. У школах їх цькували, а у вибрані виші не приймали через соціальны та політичну стигму. Члени сімей "спецпоселенців" могли обирати тільки ту спеціальність, яка була доступною у їхньому поселенні. В області чи навіть у районі, де режим спецпоселення був відсутній, вчитися такій дитині не дозволялося. У вищих навчальних закладах рішення залишали за членами приймальної комісії, але вони, звісно, не поспішали проявляти прихильність до таких абітурієнтів – побоювались втратити місце.

Раніше OBOZ.UA розповідав, як люди в СРСР вчились виживати в умовах загальної бідності.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.