Що діти у СРСР часто жували замість жуйки: наслідки страшно уявити

Харчових продуктів в СРСР бракувало – навіть м’ясо чи масло дістати було складно, що вже казати про різні смаколики на кшталт солодощів. А звична зараз жувальна гумка вважалась справжньою розкішшю.

Тим не менше, радянські діти намагались придумувати альтернативу популярним ласощам. І часом ця альтернатива могла бути небезпечною для здоров’я. OBOZ.UA розповідає детальніше.

Довгий час жувальна гумка в СРСР засуджувалась, як символ капіталізму. Втім, юним громадянам ці умовності були не надто цікаві і вони шукали для себе способів замінити чимось популярний кондитерський виріб. Часто під руку їм траплявся бітум.

Бітуми – це група хімічних речовин, яка є продуктом нафтопереробки. Бітум, який жували діти, використовувався, зокрема, для прокладання асфальтних доріг та ізоляції будівель. Його шматки можна було знайти, наприклад, на будівництвах та на дахах.

Щоби розжувати шматок бітуму, потрібно було хвилин 30-40. На смак така субстанція нагадувала парафін – приємного смаку не мала, але давала відчуття жирності.

Після жування бітуму в роті утворювався чорний наліт. А ще така імпровізована "жуйка" могла виривати із зубів пломби. Не кажучи вже про те, що бітум містить токсичні речовини, які шкодять здоров’ю. Якщо проковтнути шматок такої "жуйки", вона не перетравиться і з часом вийде природним шляхом.

Тим не менше, дітей не зупиняли навіть намагання пояснити їм це. Вони шукали шматки бітуму, ділили його між собою і розжовували впродовж тривалого часу. Примітно, що свою жуйку в Радянському Союзі почали виробляти аж наприкінці 1970-х рр., напередодні Олімпіади у Москві.

Раніше OBOZ.UA розповідав, чому в СРСР боялись мікрохвильових печей.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.