Що не можна робити на Трійцю: народні забобони
На п’ятдесятий день після Великодня християни відзначають останнє свято циклу – День Зіслання Святого Духа або ж День Святої Трійці. У православних цьогоріч свято цього разу випадає на неділю, 23 червня.
OBOZ.UA розповідає, чим важливе свято Трійці. А також як його відзначають у народі і які заборони з ним пов’язують.
У церковній традиції Трійцю пов’язують з подією, що сталась на п’ятдесятий день після воскресіння Ісуса Христа. Перед тим, як вознестись на небо, він пообіцяв своїм послідовникам, що їм з’явиться Святий Дух. Коли Діва Марія, апостоли та їхні перші послідовники за кілька днів зібрались в Єрусалимі на святкування юдейського свята Шавуот, над їхніми головами з’явились язики полум’я і всі вони отримали дар розмовляти мовами, яких раніше не знали.
Вважається, що таким чином людям з’явився бог у своїй триєдиній іпостасі. А вміння розмовляти іноземними мовами послідовники Христа отримали, щоби проповідувати його вчення в чужих краях. Саме з цього моменту ведеться історія існування святої вселенської апостольської Церкви, від якої ведуть походження всі сучасні християнські громади.
Свято Трійці на українських землях переплелося з відзначенням Зелених свят. У слов’ян на цей час припадало тижневе святкування переходу весни у літо. В народі вшановували природу і буяння зелені, а ще поминали померлих. Саме тому один із днів Зелених свят отримав назву Навський Великдень. У ці дні особливо згадували тих, хто помер не своєю смертю. На могилах влаштовували поминальні трапези і висаджували дерева, щоби з часом перетворити цвинтар на гай.
У храмах цього дня відбувається одна з найбільш пишних та урочистих служб за весь рік. Що не дивно, адже Трійця входить до числа 12 найголовніших свят у православ’ї. При цьому церкви прикрашають свіжою зеленню, що є прямим запозиченням із язичницької традиції – настільки щільно переплелись в Україні між собою ці вірування.
Підлогу храму на Трійцю встелюють свіжоскошеною травою, ікони прикрашають березовими гілками. У той же час в оселі ставлять букети живих польових квітів, розкладають гілки любистку, полину, м’яти та інших ароматичних трав.
Оскільки свято входить до числа дванадесятих, головною забороною дня є заборона на фізичну працю. Не можна робити щось на землі, рубати дрова, будувати, шити, прати, тощо. Весь день годиться присвятити очищенню душі молитвою та думкам про духовне.
Не варто у свято відвідувати цвинтар. Для поминання покійних відведений день напередодні Трійці – Батьківська субота. За язичницькими уявленнями, душі покійних у цей день блукають світом і відвідують живих, тому шукати їх у місці поховання немає сенсу.
З народних вірувань прийшла також заборона на купання. Вважалось, що той, хто увійде до водойми на Трійцю, потоне, а його душу заберуть русалки. Навіть іти у лазню дозволялось аж на четвертий день після свята.
Вважається, що шлюб, укладений у святковий день, мав стати нещасливим. Повінчатись на свято не можна. Втім, офіційна церква це пояснює тим, що день Трійці має бути присвячений богу, а не людським стосункам.
Пов’язували зі святом і деякі прикмети. Наприклад, погоду та врожай віщували так:
- якщо йде дощ – літо буде теплим, врожай багатим, а в лісах буде багато грибів;
- холодна погода – до дощового і холодного літа;
- кує зозуля – час сіяти льон;
- теплий день – до доброго врожаю огірків.
Раніше OBOZ.UA розповідав, коли цього року православні святкуватимуть свято Івана Купала.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.