Цей прилад використовувала у СРСР майже кожна господиня: зараз всі про нього забули
Бідність і тотальний дефіцит в СРСР призводили до того, що умільцям з народу доводилось конструювати різні неоковирні винаходи, які зараз викликають тільки подив. Однак у ті часи і за тих умов вони були справжнім порятунком.
Одним з таких приладів був ВПП. Людина, народжена після 1990 року навряд чи здогадається, що це і навіщо воно було потрібно. OBOZ.UA розповідає деталі.
Відповідь криється у розшифровці назви загадкового девайсу. ВПП – це вібраційний пральний прилад. І про нього навіть була окрема стаття у Радянській енциклопедії домашнього господарства.
Згідно з нею, ВПП називали "електричний прилад, що занурюється в пральний бак, таз, відро для виконання всієї механічної роботи при пранні та полосканні білизни". Всередині грибоподібного пластмасового корпусу знаходився електромагнітний перетворювач електричної енергії в енергію звукових коливань. Через мембрану ці коливання передавались у воду з розчиненим у ній мильним засобом. Вважалось, що цих коливань буде достатньо, щоби виштовхнути з тканин забруднення.
У ВПП були досить серйозні обмеження в роботі. Він не міг працювати довше 1 години поспіль. Після цього його потрібно було вимкнути мінімум на 10 хвилин. До того ж потрібно було стежити, щоби вода не доходила до гумового кільця на його корпусі, інакше хатній помічник тут же виходив з ладу. Кількість білизни, з якою могла впоратись така штука, складала не більше 2,5 кг – як у дуже компактної сучасної пральної машини.
Винайшли ВПП у 1950-х — 1960-х роках. Це при тому, що на заході перші пральні машини почали з’являтись на пів століття раніше.
Розробили дивний пристрій на одному з підприємств військово-промислового комплексу. Його інженери у вільний час попрацювали над непрофільним проєктом, який здався їм вдалим. За відсутності альтернатив, розробка пішла в народ.
Якість прання за допомогою ВПП залишала бажати кращого. До того ж його робота вимагала особистої присутності людини, а сам процес займав багато часу. Тим не менше, альтернативою винаходу було виснажливе ручне прання, тому він, попри всі свої недоліки, мав популярність. Але за найменшої нагоди його все ж міняли на пральну машину.
Раніше OBOZ.UA розповідав, як радянські інженери бездумно скопіювали технологію для автобусів, і чим це все закінчилось.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.