І в російській також: в яких мовах є запозичення з української
Ми давно звикли до того, що українська мова після семи десятиліть радянського поневолення сильно засмічена русизмами. Але насправді різні мови в процесі свого природного розвитку поступово проникають одна в одну, тож і українська залишила свій слід в російській і ще кількох мовах.
Про такі запозичення розповів у своїй колонці український мовознавець та перекладач Олександр Стукало. Він навів приклади для трьох слов’янських мов – російської, польської та білоруської, а також не споріднених з нашою румунської та угорської.
Російська мова
Українські запозичення в російській мовознавці прослідковують ще від часів Івана Котляревського та Миколи Гоголя, тобто від XIX століття. В епоху романтизму інтерес до фольклору був дуже великим, тому їхні твори користувались популярністю. Наступним відчувається вплив Тараса Шевченка. Гоголь навіть склав до своїх "Вечорів на хуторі біля Диканьки" словничок, куди вніс такі слова:
- гарный,
- хлопец,
- вареники,
- свитка,
- рудый,
- дивчина.
Також запозиченнями з української є "сырники", "девчата", "борщ", "хлебороб", "бугай", "монисто", "хата". Такі слова як "прачечная", "замуровать" чи "прапорщик" не назвеш українізмами в строгому сенсі слова, але їхні корені точно не можна назвати російськими.
Польська мова
Вплив польської мови на українську вельми значний, адже частина України тривалий час перебувала під владою Польщі. Втім, активним був і процес зворотного проникнення лексики, який мовознавці фіксують ще з XV століття. А у ту ж епоху романтизму польські автори, які пишали твори на українську тематику, додавали їм колориту, вживаючи такі слова, як ataman, huba, rohatyna, wałach ("румун").
Також до польської мови з української потрапляють:
- bohater,
- hreczka,
- kobza,
- oczeret,
- bajdak,
- bandura,
- buhaj,
- czereda,
- komysz,
- poroh,
- hajdamaka,
- korowaj,
- sadyba,
- step,
- czumak,
- hopak,
- kutia,
- oczajdusza ("відчайдух").
Дослідження словникового матеріалу від мовознавця Адама Фаловського показує, що за різними даними в сучасній польській літературній мові побутує від 106 до 366 українізмів. Погодьтесь, не так і мало.
Білоруська мова
Найбільший внесок у запровадженні до білоруської мови українізмів приписують письменнику Уладзіміру Караткевічу, розквіт творчості якого припав на 1960-ті рр. Автор учився та викладав у Києві, тож мову і культуру України знав добре. "У його творах є і "спаруда", і "піхвы" (білоруською правильніше "похвы"), і "повень" (літературно — "паводка", хоча в діалектах є і "повань"). Деякі з його українізмів так і не прижилися — скажімо, "выстачаць", "краяць" чи "разважацца"", — вказує Стукало.
Але спільний кордон та багатостолітня спільна історія збагатили білоруську ще й іншими українськими словами. Так мовознавець Вінцук Вячорка пише, що деякі білоруські слова під впливом української змінили значення. Так "прыгадваць" означало "вважати", а набуло такого ж сенсу, як і в українській. "Прыдбаць" спершу мало значення "надбати", тобто набути після тривалих зусиль, а зараз означає процес купівлі. "Окрім того, поширене марозіва теж вважається в сусідів українізмом", — зазначає мовознавець.
Румунська мова
Ця мова за класифікацією відноситься до балканороманських, однак через спільний кордон теж перейняла декілька українських слів. Серед них можна назвати:
- barabulă (бараболя, картопля),
- benchet (бенкет),
- buhaj (бугай),
- clăpăug (клаповухий),
- harbuz (гарбуз),
- hrișcă (гречка),
- turbincă (торбинка).
А ще українськими запозиченнями є такі чудові слова, як "дримба" та "ярмарок".
Угорська мова
Ще одна мова, яка не є спорідненою з українською, але через спільний кордон зазнала певного впливу. Контакти між нашими народами почались ще у ІХ столітті. З тих пір угорці збагатили свою мову щонайменше такими словами:
- burjan,
- csereda,
- haluska,
- kocsan,
- polonina,
- kocserha.
Навряд чи потрібно давати переклад, щоби ви могли зрозуміти, що ці слова означають.
Раніше OBOZ.UA розповідав, що означає українське слово "шарітися" і які воно має синоніми.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.