УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Більше не почуєте у розмові: що означають застарілі українські слова

3 хвилини
1,6 т.
Більше не почуєте у розмові: що означають застарілі українські слова

Розвиток української мови тривав століттями, відповідно, вона накопичила чимало слів, які більше не перебувають у вжитку. В розмові ви навряд чи почуєте ці лексеми, а от у літературі вони трапляються.

Тому мовознавець, редактор і перекладач Олександр Стукало у своїй колонці рекомендує вивчити десяток таких слів. За його словами, найбільшу популярність вони мали 100-200 років тому і перебували тоді в інтенсивному вжитку. Зараз це швидше колоритна лексика, з якою варто ознайомитися хоча б заради цікавості. Ну й для глибшого розуміння класичної української літератури, звісно.

Вертоград

Це слово було у вжитку ще до XVIII століття. Так в Україні називали сад. Походить ця назва зі старослов’янської, куди вона потрапила з готської мови. Там відповідником слова було aurtigards. Частина -gard- у слов’ян перетворилась на "град". Як неважко здогадатись навіть зараз, ним позначають не тільки сад, але й будь-яку обгороджену територію. Наприклад, обнесене мурами місто або оточений парканом город. "У англійців, до речі, той самий gard еволюціонував у garden (город) і yard (двір), а aurtigard – в orchard (фруктовий сад)", – зазначає мовознавець.

Еродій

Великий чорно-білий птах, який проводить літо на українських болотах, набув тут багатьох назв: лелека, бусол, бузько, чорногуз. А в давнину ще й еродій. Так його називав Григорій Сковорода у своїй притчі "Вдячний еродій". "Належиться дещо сказати й про еродійську природу. Вони схожі на журавлів, але світліше мають пір’я й кораловий або світло-черлений ніс. Непримиренні вороги зміям і буфонам, себто – отруйним жабам. Ім’я сіє (’έρόδιος) походження еллінського, значить – боголюбний, римською – кіконіа, польською – боцян, малоросійською – гайстер", – пише у ній філософ.

Каштелян

Це – назва посади. Так у давнину називали управителя замку чи укріпленого міста. Каштелян керував місцевою адміністрацією. Зараз аналогічного посадовця радше назвуть комендантом. До речі, це слово має зв’язок з англійським castle, тобто замок.

Одесную, ошую

Тут усе просто – так старослов’янською мовою називали напрямок. Праворуч і ліворуч відповідно. В давнину різні руки називали різними словам. Права була десницею, а ліва – шуйцею. Звідси пішли й ці слова, а ще сучасне шульга, тобто людина, в якої домінує ліва рука. І так, слово "лівша" з’явилось під впливом російської мови.

Зеґар, дзиґар, дзигарі

Основою для цього слова стало німецьке seiger – пісочний чи водяний годинник. Його запозичили поляки і трансформували у zegar. А ще придумали назву професії zegarmistrz – годинникар. З польської лексема перекочувала і в українську мову. Значення при цьому збереглось. Це годинник.

Рейментувати

Так у давнину казали замість "керувати". Спорідненим із "рейментувати" є слово "режим". А ще англійський іменник regiment – полк. Того, на кого покладали керівні функції, називали рейментар. За козацьких часів так називали солдата польської армії чи запорозького козака, а пізніше – загалом командира.

Тебенки

Шкіряні вироби для оздоблення сідел раніше називали саме так. Тепер цей корінь можна побачити хіба у прізвищах – Тебенко, Потебня, Потебенько та подібних.

Тертиця, тертичник, тартак

Лісопильня чи пилорама раніше називались саме словом "тартак". І зустріти його можна було не тільки у західних регіонах. Його фіксує, зокрема, Борис Грінченко у своєму словнику. Походить назва від дієслова "терти". А похідними можна назвати тертицю, тобто дошку, й тертичника – того, хто її пиляє.

Увельбити

Це слово має польське походження. Воно означає почуття сильної любові, обожнювання. До речі, звертання до духовної особи "превелебний" є до "увельбити" спільнокореневим.

Хандогий

У старослов’янській мові слово xǫdogъjь (так і читається – хандогий) мало кілька значень: досвідчений, умілий, мудрий, чистий, прикрашений, прибраний. Чистоту й порядок, які зараз назвали би охайністю, в давнину описували словом "охандожность". Походження лексема має германське. На мудру чи умілу людину германці казали handugs. До речі, ця характеристика походила від іменника hand – рука.

Подальші пригоди слова в українській мові теж цікаві. З часом "хандогий" змінювало звучання і написання та перетворилось на "худоґий", а "хандожник" на "художник". Таким чином англійське handy (вправний, умілий) прямо пов’язане з українським "художник".

Раніше OBOZ.UA розповідав, як правильно перекладати українською імена Альона і Філіп.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.