Мешканців навіть не попереджували: як в СРСР пересували багатоповерхівки з людьми
СРСР славився своєю гігантоманією та схильністю до вражаючих, хоча досить безглуздих проєктів. Так влада країни розвертала русла річок, будувала невиправдано величезні технологічні споруди, і що не менш важко пояснити, переносила з місця на місце будинки.
OBOZ.UA розповідає про те, як саме це робилось. Радянські інженери розробили технологію, яка дозволяла переміщувати будівлі, причому разом із мешканцями.
Так у 1930-х рр., щоби продемонструвати свою технологічну перевагу, влада СРСР стрімко розвивала столицю – Москву. У ці плани входило зокрема розширення центральних вулиць міста. Але зносити старі будинки і будувати нові було довго до того ж псувало зовнішній вигляд центру. Тому деякі будинки вирішили не руйнувати, а переносити.
Складнощі виникали через те, що вага такої конструкції становить понад 20 тисяч тон, а ще будинок стоїть на фундаменті, тож для перенесення його потрібно від цього фундаменту відокремити, при цьому не пошкодивши. Також в процесі перенесення важливо було рухати все без великого нахилу та ривків, щоби нічого не зруйнувати.
Щоби вирішити цю задачу, у 1936 році в Москві створили спеціальну контору. У ній інженери метробуду на чолі з Еммануїлом Генделем розробляли плани перенесення будинків. На той момент Гендель уже мав відповідний досвід – він брав участь у переміщенні фідерної підстанції вагою понад 300 тонн.
Для відокремлення будинків від фундаменту використовували спеціальні троси. Перед тим будівлю підпирали домкратами, а несучі стіни по периметру укріплювали двотавровими балками. Зміцнивши конструкцію таким каркасом, під ним пробивали отвори для рейкових колій.
На шляху переміщення будівлі робітники проривали траншеї. У ці траншеї заливали потужну бетонну основу, на яку укладали рейки, а згори на них – спеціальні катки. Так будинок можна було перемістити максимально плавно, при цьому зберігаючи його відносну стійкість.
Коли все було готове, будинок починати пересувати підготовленими рейками за допомогою гідравлічних домкратів. Ці домкрати мали жорсткий кінематичний зв'язок, що дозволяло забезпечити однакову швидкість висування штоків всіх гідроциліндрів, незалежно від величини опору на кожному домкраті. Будинок рухався рівномірно і відносно легко.
Спочатку для перевірки технології таким чином змінили місце розташування шести невеликих споруд. Після цього почали переміщувати великі об’єкти. Всього до початку Німецько-радянської війни таким чином у Москві перемістили 23 кам'яні будинки. При цьому більшість із них переносили разом із мешканцями всередині.
Кажуть навіть, що люди просили інженерів попередити їх про дату перенесення, щоб вони могли на цей час кудись перебратись. Але їм буцімто спеціально нічого не повідомляли, щоби зробити процес переміщення ще більш вражаючим.
Після війни практику перенесення будинків відновили, хоча і у менших масштабах. Так восени 1958 року для прокладання Комсомольського проспекту у Москві перенесли дві будівлі: будівлі: НДІ ВОДГЕО та НДІ Промбудпроект. У 1979 році перемістили будівлю редакції газети "Праця". А уже в 1983 році змінив своє місце будинок, в якому знаходиться театр МХАТ.
Раніше OBOZ.UA розповідав, що в СРСР робили з непотрібними газетами.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.