Можна почути щодня: поширені помилки мовлення, про які мало хто задумується

Чистота мови, вміння правильно користуватись літературними нормами – показник освіченості людини і навіть виховання. Але як уберегти себе від помилок, особливо, якщо перехід на українську мову відбувся не так давно?

Мовознавиця, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри журналістики Ужгородського національного університету Галина Шаповалова разом із порталом "Вікна" зібрала кілька десятків найбільш поширених помилок. Якщо ви навчитесь їх уникати, ваше мовлення стане значно чистішим.

Як правильно вітатись

Зараз часто можна почути такі форми привітання, як "доброго дня" чи "доброго вечора". Але у словника та класичних творах вони майже не зустрічаються. Тому мовознавці рекомендують казати добрий день або добридень; добрий вечір або добривечір.

Єдиний виняток із цього правила, це формула "доброго ранку". Вона в українській мові усталилась.

Що таке мова і що таке мовлення

Ці два поняття мають суттєву відмінність. Мова – це загальне поняття, цілісна, логічно обґрунтована система, яка забезпечує нашу комунікацію. А мовлення – явище індивідуальне. Тому якщо хтось робить помилки, коли говорить чи пише, правильно називати їх мовленнєвими, а не мовними.

Русизми

Сім десятиліть перебування у складі СРСР та примусова русифікація не могли не залишити слід в українській мові. Наслідком стало засилля русизмів, калькування та спотворення деяких форм. Наприклад, ми досі вживаємо на мовленні конструкцію "так як", калькуючи російське "так как". Тоді як українською краще казати "оскільки", "бо", "тому що".

Ось ще декілька прикладів. Першими подаються неправильні варіанти, сформовані під впливом російської мови, а другими – питомо українські варіанти, які треба запам’ятати і використовувати у мовленні:

• згідно розкладу – згідно з розкладом;
• ярмарка – ярмарок;
• слідкувати за подіями – стежити за подіями;
• допускати помилку – припускатися помилки;
• міроприємство – захід;

• приймати участь – брати участь;
• приймати рішення – ухвалювати рішення;
• дійсне законодавство – чинне законодавство;
• підніматися вверх – підніматися, іти вгору, рухатися догори;
• відносно – щодо, стосовно, що стосується;
• говорити на українській – говорити українською, по-українськи, є навіть форма "по-українському";
• все рівно, все одно – однаково;
• йде мова – йдеться;
• користуватися попитом – мати попит;
• явні помилки – очевидні помилки.

Зловживання запозиченнями

Поширення практики вивчення іноземних мов та розповсюдження комп’ютерних технологій та соцмереж призвело до того, що до української мови почало проникати багато чужомовних слів, які часто ми вживаємо невиправдано. Найчастіше зараз це англіцизми:

• навичка – скіл;

• рівень – левел;
• підписник – фоловер;
• допис – пост;
• розповідь – сторіз.

Часом мовознавці намагаються вигадати українські відповідники словам, яких досі не існувало. Але приживаються з них не всі. Так лайк ми все частіше замінюємо вподобайкою, настільки органічним вийшло слово. Менш вдалими можна назвати самчик або самознімок (селфі), невстигайко або часоріз – дедлайн.

Тим часом у мову почали повертатись питомі слова замість іншомовних. Їх наводив ще професор Олександр Пономарів:

• летовище — аеропорт;
• світлина — фотографія;
• двірець — вокзал;
• двозвук — дифтонг.

Самі по собі іншомовні слова не є чимось негативним і швидше збагачують мову, ніж псують її. Але, звісно, якщо використовувати їх помірно і саме там, де вони справді потрібні.

Наголоси

Ще одна проблемна сфера у мовленні – це вживання наголосів. Якщо погортати відповідний словник, можна знайти чимало незвичних варіантів, які насправді є нормативними, тобто правильними. Запам’ятайте кілька з них:

• мАркетинг;
• фаховИй;
• текстовИй;
• зазвИчай;
• обрУч;
• кулінАрія;
• чорнОзем;
• фОльга;
• чорнОслив;
• одноразОвий;
• мерЕжа;
• вИпадок;
• дОшка;
• кУрятина;
• Олень;
• борОдавка.

Раніше OBOZ.UA розповідав, як навчитись правильно вживати слова "дякуючи" та "завдяки".

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.