Навіщо в СРСР робили трикутні скляні пляшки: призначалися лише для одного продукту

Зазвичай при слові "пляшка" ми уявляємо собі циліндричний об’єкт, в крайньому разі предмет квадратного перерізу. Але у СРСР існували дуже незвичайні трикутні пляшки.

Призначались вони в основному для одного типу рідини. OBOZ.UA розповідає детальніше про такий радянський винахід і його сенс.

За радянськими стандартами трикутна пляшка вважалась не харчовою, а аптечною тарою. Ба більше, її використовували для розливу лише одного типу рідини – оцтової есенції. Найбільшого поширення трикутні пляшки набули у 1950-1970-ті роки. І тоді в них розливали лише цю речовину.

Вся справа в тому, що оцтова есенція містить до 70% оцтової кислоти. Тоді як у столовому оцті її всього від 3% до 15%. Така концентрація є безпечною для вживання в їжу та використання у господарстві. А от есенція уже може викликати тяжкі пошкодження та отруєння, здатні завдати здоров’ю довготривалої шкоди.

Отже, оскільки в СРСР із друком етикеток все було не дуже добре – вони або були дуже схожі одна на одну, або їх не клеїли взагалі (як на пляшки з молоком), то вирішити проблему з небезпекою від оцтової есенції вигадали саме таким чином. Її заливали у посуд незвичайної форми. Таку пляшку можна було відрізнити на дотик навіть у цілковитій темряві.

Окрім незвичної форми, пляшка для оцтової есенції містила спеціальні ребристі позначки на кутах. Це були мірні поділки, які допомагали більш точно дозувати продукт під час розведення. Щоби отримати звичайний харчовий оцет есенцію просто змішували з водою. Маленька риска на пляшці означала обсяг в 0,1 літра, а довга – у 0,5 літра. Втім, з часом есенцію перестали продавати в радянських магазинах і перейшли на більш безпечний столовий оцет.

Раніше OBOZ.UA розповідав, чому в радянській армії не було шкарпеток, а використовували онучі.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.