Пані посол чи посолка? Як правильно утворити українською фемінітив: думки філологів

З розвитком фемінізму та набуттям жінками людських прав питання фемінітивів стає як ніколи актуальним. Вони сприяють гендерній рівності та підкреслюють роль жінок у суспільстві, але все не так просто.

Й досі використання фемінітивів викликає суперечки та дискусії не лише серед звичайних людей, а й серед науковців. Про думку мовознавців щодо цього читайте в матеріалі OBOZ.UA.

Одним з найактуальніших питань є те, як правильно і чи взагалі доцільно утворювати фемінітиви від назв професій, наприклад від слова посол.

Деякі експерти та експертки вважають, що фемінітиви – це не лише наслідок боротьби за жіночі права, а й питома риса української мови. Філологиня Олена Масалітіна зауважує, що вони завжди існували та й досі утворюються.

Так само як виникають нові технології та професії, виникають і нові назви посад як чоловічого, так і жіночого роду. Тому слово посолка, попри те, що у деяких людей асоціюється із засолюванням має право на існування.

Тим паче "псолка" в значенні приготування продуктів харчування – це російське слово, якого немає в українській мові. Однак якщо хтось не може впоратися з незвичністю цього фемінітиву, Масалітіна пропонує використовувати слово амбасадорка.

Водночас редакторка Ольга Васильєва вважає, що посолка – це найкраща фемінітивна форма з усіх можливих до слова посол та підтверджує те, що в українській мові немає слова посолка в значенні засолювання продуктів.

"Затямте: посолка – нормативне слово, на відміну від гермафродитивів жінка-посол або пані посол (те саме, що пан посолка), тобто прикладку вжито з синтаксичною помилкою", – написала вона в своєму Facebook.

Однак відомий український вчитель та мовознавець Олександр Авраменко вважає, що фемінітиви мають право на існування лише якщо вони звучать органічно. Наприклад, продавець – продавчиня, лікар – лікарка, на думку Авраменка, доцільно використовувати, але слово посолка звучить смішно, тому краще вживати словосполучення пані посол або просто казати "посол України завітала, сказала, зробила тощо", щоб з контексту було зрозуміло, що мова йде про жінку.

Такої ж самої думки дотримується й доктор філологічних наук Олександр Пономарів. Він зауважив, що форми посолка і послиня "не підходять із семантичних та інших міркувань", тому краще казати пані посол.

Проте мовознавиця Орися Демська зазначила, що наразі фемінітиви не є достатньо поширеними через те, що на Україну вплинула російська мова та культура, яка нищила все, що не відповідало її світобаченню, зокрема автентичну граматичну систему української мови.

А щодо слова посолка, мовознавиця зазначає, що конфлікт в сучасному світі є запорукою розвитку, а люди, які поки не готові вживати фемінітиви в будь-якому разі рано чи пізно до них звикнуть.

Раніше OBOZ.UA розповідав про те, як правильно назвати українською жінку-науковця і жінку-міністра.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.