Якими були школи часів СРСР: натовпи клонів і безліч "не можна"

Існує стійкий міф про буцімто надзвичайно якісну освіту в СРСР. Але, якщо копнути глибше, виявиться, що її суть полягала у стандартизованому вихованні дітей, а не розвитку їхніх здібностей та індивідуальних талантів.

До такого висновку прийшов білоруський блогер Максим Мирович, який вивчає та аналізує радянський досвід. Він зібрав сім заборон, які діяли в школах Союзу. Зараз вони здаються справжньою дикістю.

Яскраве волосся, макіяж, пірсинг

Сучасні школярі мають свободу самовираження через зовнішність, навіть у школах, де носять форму. Дітям в СРСР це заборонялось. Вони повинні були відповідати образу радянських школярів. Заборона на пірсинг потрапила навіть до фільму "АССА". В ньому головного героя на ім'я Бананан забирають у в'язницю і саджають у "прес-хату" з кримінальним злочинцем тільки за те, що у нього вуха була сережка і він відмовився її зняти. Від цих забобонів почали відмовлятись тільки на початку перебудови.

Довге волосся у хлопців

Окреме різко негативне ставлення у вчителів та адміністрації шкіл викликали хлопці з довгим волоссям. Навіть стрижка "під Beatles" вважалась порушенням. В кращому разі такому підлітку загрожував товариський суд, в гіршому його могли насильно постригти.

Кулькові ручки

Навіть у перші пострадянські роки можна було зустрітись із цією абсурдною забороною у школах. Звідки вона з’явилась, досі достеменно невідомо. Одні вчителі казали, що кулькова ручка не дає розвинути красивий почерк, інші заявляли, що писання нею викривляє поставу. Дехто каже, що до них ставились негативно з тієї ж причини, що й до джинсів та жуйки – вважали їх ознакою західного стилю життя.

Короткі спідниці

Хоча у сімдесяті мода на міні була повальною, у школах з такими спідницями боролись. Доходило до того, що у деяких навчальних закладах завучі зранку зустрічали дівчати з лінійкою і вимірювали їм довжину спідниці. Якщо відстань від коліна до її краю здавалась завучу завеликою, дівчинку відправляли додому перевдягатись. Не переконував їх навіть той аргумент, що за рік діти виростали і форма ставала їм попросту малуватою.

Кросівки

Зараз складно знайти школяра, який би постійно ходив на заняття у чомусь, окрім кросівок. А у СРСР таке взуття поза межами спортзалу називали ознакою "порожнього хіпового життя" і навіть "стиляжництвом". За появу у кросівках, особливо на модних у вісімдесяті липучках, могли навіть вигнати з уроків. Проте з цих правил бували і винятки. Кеди радянського виробництва могли і дозволити.

Жувальна гумка

Жувальна гумка як явище була заборонена в СРСР до 1976 року. Людей, які її полюбляли, виставляли на глум, малювали на них карикатури і знімали пропагандистські ролики. Проте молодь була у захваті від цього продукту – за пристойну жуйку готові були віддавати величезні гроші. В останні роки існування Союзу цю заборону пом’якшили і радянські заводи навіть почали виробляти власну жуйку. Але в школі вона залишалась під забороною до останнього.

Заняття карате та бодібілдингом

Існує безліч версій, чому в СРСР перебували під забороною секції східних єдиноборств та зали для заняття силовими вправами. Але міліція весь час займалась розшуком таких підпільних гуртків і заарештовувала їх відвідувачів та тренерів. Звісно, у підлітків заборонені види спорту викликали подвоєний інтерес. Вони вчились тренуватись самостійно і відтворювали рухи акторів з фільмів про єдиноборства під час дворових ігор.

Раніше OBOZ.UA розповідав, як дітей в СРСР змалечку вчили вмирати за батьківщину.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.