"Живу як пташка в золотій клітці". Легендарний Іван Марчук – про еміграцію до Відня, життя за чорним календарем і шахрайство з картинами
Найдорожчий у світі український художник дав інтерв’ю ОBOZ.UA
Наголос – виділення одного зі складів слова шляхом зміни висоти тону чи часткового подовження голосного звуку. Правильне наголошування – це не лише про звучання, а й про культуру усного мовлення.
Редакторка Ольга Васильєва зазначила, що певні слова мають двоякий наголос. Серед переліку таких лексем – дóговíр, клáдови́ще та пóми́лка.
Мовознавці кажуть, що, окрім репресованих слів, є і репресовані українські наголоси. Це можуть бути ті слова, що тепер марковані як лексеми з одним наголосом, але історично їх було два. Або й навпаки. Для прикладу можна навести слова "простий", "також" і "завжди" – сучасні словники фіксують двоякий наголос. Але історики мови кажуть, що раніше наголос був один: прóстий, такóж, зáвжди. А потім їх наблизили до російських: прости́й – простóй, тáкож – тáкже тощо.
Непроста ситуація й зі словом "гетьман". Словник Грінченка подає його з наголосом на другому складі (гетьмáн), а в сучасних словниках є вже тільки гéтьман (але гетьмáнич, гетьмáнша, гетьмáнство).
На який склад ви б поставили наголос у слові "подушка"? Історично українській мові притаманний наголос на префіксі у приставкових словах: пóдружка, зáкладка, зáкрутка, зáставка. У словниках до 1930-х років наголос фіксується на префіксі: по́душка, а в сучасних словниках вже зустрічається й подýшка.
І таких прикладів багато. Доводиться замислюватись, який із двох варіантів склався історично, а який – виник під впливом російської.
Ці слова мають подвійний наголос:
Раніше OBOZ.UA розповідав, які на перший погляд незвичні українські слова насправді не є суржиком.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.
Найдорожчий у світі український художник дав інтерв’ю ОBOZ.UA
"Офіс" операції на російській території розміщувався поруч з управлінням ФСБ