УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Це не суржик: п‘ять українських слів, які вас здивують

2 хвилини
978
Це не суржик: п‘ять українських слів, які вас здивують

Боротьба із суржиком в українській мові – справа благородна, але важливо при цьому не перестаратись. Не всі слова, які здаються нам калькою чи запозиченням з російської, є такими насправді.

Блог "Проєкт Р.І.Д." опублікував добірку з п’яти таких слів. Ви можете сміливо вживати їх у своєму мовленні і не переживати, що послуговуєтесь русизмом.

Мисль

Це не суржик: п‘ять українських слів, які вас здивують

Походить це слово із праслов’янського myslь, яке, своєю чергою, пов’язане із грецьким μῡϑος "мовлення, слово; замисел". Тому до української мови потрапило органічним, еволюційним шляхом.

Спорідненими із ним можна вважати типово українські "помисел", "замисленість", "мислення".

Безплатний

Це не суржик: п‘ять українських слів, які вас здивують

Це слово теж прийшло із праслов’янського, в якій на ціну казали plata. Походило воно від platъ – тобто відріз тканини, що колись було одиницею виміру в торгівлі. Від нього, до речі, утворилось і слово "плаття", яке теж не є суржикізмом.

Порівняйте із питомо українськими "зарплатня", "оплата", "виплата".

Празник

Це не суржик: п‘ять українських слів, які вас здивують

У старослов’янській мові так називали день, який характеризували прикметником праздьнъ – тобто лінивий, день, коли не треба працювати, а можна насолоджуватись життям.

До речі, слово "святкувати" також можна замінити однокорінним "празнувати" чи навіть "празникувати" і це не буде помилкою.

Інтерес

Це не суржик: п‘ять українських слів, які вас здивують

Це – латинізм. У латинській мові interesse означало "бути всередині, мати важливе значення; брати участь, бути зацікавленим". До української лексема потрапила через німецьку чи польську мову.

Цілком допустимим є вживання прикметника "інтересний", а слово "інтересант", тобто зацікавлена особа, є повноцінним юридичним терміном.

Давити

Це не суржик: п‘ять українських слів, які вас здивують

У праслов’янській мові побутував корінь *daviti. Він перейшов у більшість сучасних слов’янських мов і означає робити щось через тиск: фізичний "давити сік", силовий "подавляти протести" чи навіть психологічний "задавити морально".

Від того кореня виникли також "давка" (тиснява), "давило" (прес), "давитися" (із зусиллям запихати щось у горло).

Раніше OBOZ.UA пояснював, чи є суржиком сполука "червона смородина".

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.